Powstanie w getcie warszawskim– bohaterska zbrojna walka żydowskich organizacji bojowych getta warszawskiego z Niemcami toczona od 19.04.1943 do 15.05.1943, największy akt zbrojnego oporu Żydów w czasie II wojny światowej. Jednym z haseł podziemnego miasta było: „Jeżeli przetrwać – to tylko jako wolni ludzie, a jeżeli to jest niemożliwe, to jako wolni ludzie zginąć. W walce zwyciężymy śmierć”
Po zakończeniu walk cały teren dzielnicy żydowskiej spalono i zrównano z ziemią. Ci, którzy przetrwali walki, masowe egzekucje z rąk niemieckich i pożary, zostali wywiezieni głównie do obozu zagłady w Treblince. W ruinach, schronach i piwnicach przetrwali jednak pojedynczy Żydzi, którzy ukrywali się do końca okupacji niemieckiej w Warszawie. Nazwano ich robinsonami getta. Obszar getta stał się wielką pustynią gruzów.
Повстання у Варшавському гетто – героїчна збройна боротьба єврейських військових організацій у Варшавському гетто з німцями, що велася з 19 квітня 1943 р. по 15 травня 1943 р., найбільший акт збройного опору євреїв під час Другої світової війни. Одним із гасел підземного міста було: «Якщо виживемо – то тільки як вільні люди, а якщо неможливо, то як вільні люди, то помремо як вільні люди. У боротьбі ми переможемо смерть»
Після закінчення боїв вся територія Єврейського району була спалена і зрівняна з землею. Тих, хто пережив бійки, масові розстріли німцями та пожежі, перевозили в основному до табору смерті Треблінка. Проте в руїнах, сховищах і льохах вижили лише поодинокі євреї, які переховувались до кінця німецької окупації у Варшаві. Їх називали Робінзонами гетто. Район гетто перетворився на велику пустелю з уламків.
