Chrzest księcia Mieszka I to przełomowe wydarzenie w dziejach państwa i narodu polskiego, uznawane za symboliczny początek polskiej państwowości. Chrzest miał także fundamentalne znaczenie polityczne, kulturowe i tożsamościowe – wprowadził rodzące się wówczas państwo polskie w krąg cywilizacyjny Europy Zachodniej.
Książę Mieszko I został ochrzczony prawdopodobnie w Wielką Sobotę, 14 kwietnia 966 r., zgodnie z ówczesnym zwyczajem w nocy oczekiwania na Zmartwychwstanie Pańskie. Znaleziska archeologiczne sugerują, że chrzest mógł się odbyć na Wyspie Ostrów Lednicki, blisko grodu gnieźnieńskiego. Przypuszcza się, że wraz z księciem został ochrzczony także jego dwór. Mieszko zdecydował się na przyjęcie chrztu w obrządku łacińskim, za pośrednictwem Czechów. Wejście do chrześcijaństwa zachodniego zostało poprzedzone małżeństwem z księżniczką Dobrawą w roku 965. Z Czech przybyli także pierwsi misjonarze.
Chrzest księcia Mieszka I zapoczątkował nie tylko proces chrystianizacji i budowy struktur kościelnych na ziemiach polskich. Miał on także przełomowe znaczenie polityczne, kulturowe i tożsamościowe. Był to potężny impuls rozwojowy, który umacniał władzę księcia, wspierał integrację młodego organizmu państwowego, dawał mocniejsze podstawy suwerenności i bezpieczeństwa.
Przyjęcie chrztu w obrządku łacińskim wprowadziło rodzące się wówczas państwo polskie w krąg państw Europy Zachodniej. Począwszy od chrztu Mieszka I polska kultura, historia i tożsamość narodowa rozwijały się na fundamencie tradycji chrześcijańskiej.
Uroczystą akademię z okazji Święta Chrztu Polski przygotowali: Teresa Żelazna, Grażyna Bieniek i Marcin Bąkowski oraz uczniowie klasy 5 B, dekorację wykonała pani Iwona Bober.
Opracował: Adam Gorzka
Хрещення князя Мешка І є переломною подією в історії польської держави та народу, яка вважається символічним початком польської державності. Хрещення також мало фундаментальне політичне, культурне значення та значення ідентичності – воно ввело тодішню польську державу в цивілізаційне коло Західної Європи.
Князь Мєшко І, ймовірно, був охрещений у Велику суботу 14 квітня 966 року, за звичаєм того часу, в ніч очікування Воскресіння Господнього. Археологічні знахідки свідчать про те, що хрещення могло відбутися на острові Острув Ледницький, неподалік від фортеці Гнєзно. Вважається, що його двір хрестився разом з князем. Мешко вирішив охреститися за латинським обрядом через чехів. Вступленню в західне християнство передував його шлюб з принцесою Добравою в 965 р. Перші місіонери також прийшли з Богемії.
Хрещення князя Мешка І започаткувало не лише процес християнізації та будівництво церковних споруд у Польщі. Він також мав новаторське політичне, культурне значення та ідентичність. Це був потужний імпульс розвитку, який зміцнив князівську владу, підтримав інтеграцію молодого державного організму, забезпечив міцніший фундамент для суверенітету та безпеки.
Прийняття хрещення за латинським обрядом ввело народжувану в той час Польську державу в коло країн Західної Європи. Починаючи з хрещення Мєшка І, польська культура, історія та національна самосвідомість розвивалися на засадах християнської традиції.
Урочисту академію з нагоди Хрещення Польщі підготували: Тереза Желазна, Гражина Бєнєк та Марцін Бонковський та учні 5 Б класу, декорування виконала пані Івона Бобер.
Підготував: Адам Горзька